Прискорена євроінтеграція України – спільний інтерес для обох сторін

Україна стоїть на порозі історичного зближення з Європейським Союзом, де прискорена євроінтеграція стає не лише стратегічним пріоритетом Києва, а й спільною можливістю для обох сторін зміцнити економіку, безпеку та політичну стабільність у регіоні. Чи вийде зробити перші стратегічні кроки вже у цьому році? Про це розмірковує Ігор Попов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.

У 2025 році Україна перебуває на вирішальному етапі у відносинах з Європейським Союзом. Київ веде активні перемовини щодо розширення економічної та безпекової взаємодії, одночасно просуваючись у напрямку переговорів про повноцінне членство в ЄС.

Вступ до Євросоюзу є пріоритетом, який підтримують переважна більшість українського суспільства та провідні політичні сили. Реформаторські кроки в Україні, зокрема приведення законодавчої бази у відповідність із нормами ЄС, тривають уже декілька років і стали важливим фактором у зміцненні довіри між Брюсселем та Києвом.

Зараз у центрі уваги – безпекові питання і взаємне пристосування економічних політик. На початку року було ініційовано розширені консультації з ЄС з питань оборони, включно із залученням представників НАТО. Водночас, в економічній площині Україна прагне зберегти пільгові умови торгівлі з ЄС і розширити свою присутність на спільному європейському ринку, що важливо для відновлення української промисловості та розвитку сільського господарства.

Кандидатський статус і суспільний консенсус

Завдяки цілеспрямованим зусиллям української дипломатії та обсягу проведених реформ, Україна отримала офіційний статус кандидата на вступ до ЄС, що стало вагомим підтвердженням руху в євроінтеграційному напрямку. У суспільстві сформувався консенсус: незалежно від політичних поглядів, майбутнє України лежить у європейській сім’ї народів. І це не лише питання зовнішньої політики, а й шлях до глибоких економічних перетворень і сталого розвитку.

Політична еліта озвучує спільну позицію, що активізація переговорів про членство у 2025 році необхідна, щоб зафіксувати чіткі обриси майбутнього і для держави, і для бізнесу. Останній мав час переконатися, що європейська інтеграція означає не лише посилення конкуренції, а й відкриття перспектив залучення інвестицій та виходу на ширший ринок.

Угорське вето: штучна проблема чи політичний важіль?

Попри переважну підтримку серед членів ЄС ідеї про відкриття переговорів з Україною, на березневому засіданні Європейської Ради рішення не було ухвалено. Каменем спотикання виявилася позиція Угорщини, яка заявляє про нібито порушення прав угорської меншини на Закарпатті. Проте, мотиви угорського керівництва можуть бути і ширшими, в тому числі на позицію Угорщини може мати вплив російське керівництво.

Подолання вето - абсолютно можливе. У середині Євросоюзу дедалі частіше лунають пропозиції про перехід від принципу одностайності до кваліфікованої більшості стосовно ключових зовнішньополітичних та безпекових рішень. Такий підхід дозволив би уникнути шантажу з боку окремих держав, які користуються правом вето, щоб просувати свої вузькі інтереси. Відповідні дебати вже відбувались у 2023–2024 роках, коли розглядався подібний сценарій через позицію інших країн у питаннях розширення ЄС.

У контексті угорського блокування переговорів щодо вступу України цей механізм набуває нового імпульсу - низка держав-членів і ключових гравців, як-от Франція та Німеччина, відкрито висловлюються за пошук правових шляхів, які дозволять почати переговори з Україною без згоди окремих країн. Така можливість передбачає використання спеціальних процедур у межах Ради ЄС або ж низку політичних домовленостей, які змогли б обмежити негативний вплив вето.

Економіка євроінтеграції

Євроінтеграція – це не лише кінцева мета повного членства, а й довготривалий процес глибокого економічного зближення. Українські виробники ще з червня 2022 року отримали змогу працювати без експортних квот, що відкрило їм доступ до великих ринків ЄС та сприяло модернізації підприємств. Проте деякі квоти були згодом повернуті, а нині є імовірність, що з 5 червня 2025 відбудеться масштабне відновлення торговельних обмежень практично за всіма товарними позиціями.

Український бізнес не вимагає додаткових преференцій чи субсидій, однак очікує збереження рівних умов доступу до ринку ЄС, щоб мати змогу конкурувати з європейськими колегами на тих самих засадах. Запровадження загороджувальних мит стане негативним політичним сигналом для України. Довіра, яку вибудовували між сторонами впродовж кількох років, може бути підірвана, якщо Київ побачить у діях ЄС готовність швидко переглянути торговельні преференції.

Діючи як єдиний економічний простір, Євросоюз володіє значними інструментами регулювання імпорту та експорту. Якщо через внутрішні політичні дебати або тиск фермерських лобі у деяких країнах-членах ЄС будуть поновлені обмеження на український експорт, це може мати подвійну шкоду.

З одного боку, українські виробники, які вже інвестували у виробничі лінії, опиняться в складному становищі через неможливість збувати продукцію на традиційних ринках. З другого – постраждає імідж ЄС як надійного партнера, що підтримує економіку України у складний воєнний період.

Політично це стане сигналом для українського суспільства: якщо навіть після величезних зусиль із реформування країни та наближення до законодавства ЄС ринки все одно можуть бути закриті, то довіра до інтеграційних перспектив знизиться. Враховуючи, що значна частина українців пережила кризу, пов’язану з війною, і покладала великі надії на європейський вектор, такий розвиток подій може викликати стрімке розчарування.

Безпекова складова і зміна світового контексту

Окрім економічних аргументів, Європейський Союз зосереджує увагу на безпекових викликах. У 2025 році адміністрація США зайняла більш обережну позицію щодо фінансування міжнародних оборонних програм, через що зросла відповідальність ЄС за підтримку України у протистоянні російській агресії.

Україна фактично виконує роль щита, стримуючи армію РФ від подальшого просування у бік кордонів Євросоюзу. З останніх позитивних новин - країни ЄС зможуть закуповувати зброю для України через нову кредитну програму SAFE, а також Німеччина та Норвегія потроїли свої видатки для України на 2025 рік. 

Українська армія, маючи найактуальніший бойовий досвід, може ділитися практиками ведення сучасної війни, застосування високотехнологічних систем і управління розгалуженими військовими структурами. Це унікальний внесок, який Київ здатен зробити у зміцнення загальноєвропейської безпеки. 

Від початку повномасштабного конфлікту з Росією Україна зробила величезний стрибок у військовому плануванні та розвитку оборонно-промислового комплексу. Завдяки масштабному розгортанню міжнародної військової допомоги та власним інвестиціям у виробництво техніки й озброєнь, українські силові структури вже набули якостей, що роблять їх привабливим партнером для країн-членів НАТО. Спільні військові навчання, взаємне використання інфраструктури та обмін технологіями посилюють обороноздатність і України, і всієї Європи.

Потенційна участь Києва в майбутній системі колективної безпеки ЄС передбачає тісну інтеграцію як на рівні командування і логістики, так і у виробництві військової техніки. Це не просто формальний статус, а конкретні оборонні програми, в яких український досвід буде врахований і трансформований у спільну доктрину. Для ЄС це спосіб значно прискорити формування ефективного оборонного потенціалу у світлі нинішніх загроз, а для України – реальна нагода стати невіддільною частиною європейської безпеки.

Символічна і практична цінність переговорів про членство у 2025 році

Відкриття переговорів про повноцінне членство України в ЄС саме у 2025 році стало би потужним політичним і символічним сигналом. Перш за все, це підтвердить незворотність європейського курсу та підтримає внутрішньополітичну стабільність у державі, яка веде війну. По-друге, це посилить довіру міжнародних інвесторів, які уважно стежать за прогресом реформ у країні і наявністю чітких перспектив у відносинах із ЄС.

Паралельне відкриття переговорів по кількох кластерах дозволить швидко зрушити з місця низку питань, зокрема щодо правосуддя, конкуренції, фінансових послуг і сільського господарства. Це буде й чітким попередженням Москві: ЄС не лише підтримує Україну, а й дає їй реальний шанс закріпитися у європейському просторі, куди Росії вхід закритий.

Прискорена євроінтеграція України є вигідною для всіх учасників цього процесу. Для Києва це можливість зміцнити економіку, отримати доступ до прогресивних технологій та європейських інвестицій, а також забезпечити собі надійний безпековий тил.

Для Євросоюзу інтеграція такого масштабного партнера означає розширення внутрішнього ринку, підсилення оборонної компоненти та демонстрацію глобальної суб’єктності, особливо на тлі невизначеності американської політики.

Україна вже провела складний аудит свого законодавства й наблизила його до європейських норм, готуючись до формальних переговорів про членство. Відкриття цих переговорів у 2025 році стане історичним моментом, коли обидві сторони підкріплять багаторічну співпрацю політичним рішенням і підтвердять налаштованість іти далі разом.

У час, коли безпекові та економічні виклики виходять на перший план, спільна вигода очевидна: стабільна й проєвропейська Україна – це надійний партнер, який посилює єдність та обороноздатність усього континенту.