Посилення Індії і ослаблення Китаю — це програма колективного Заходу на найближчі 10 років, і потрібно бути готовим до переформатування базових для нас сировинних і товарних потоків. Про це в матеріалі для The Gaze повідомив експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ. З текстом матеріалу можна ознайомитись нижче.
Об’єднання країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка) розширилось на шість нових членів (Аргентина, Іран, Ефіопія, Єгипет, Саудівська Аравія та ОАЕ). Тепер у вказаному блоці 11 учасників. Наразі, БРІКС можна сприймати як геополітичну революцію Глобального Півдня та формування нової світової мир-системи за Валлерстайном.
БРІКС - це нове відображення глобального світу, відмінне від "віддзеркалення" традиційного колективного Заходу. Згадаймо, як проходили всі буржуазні революції, зокрема Велика Французька.
Це був бунт "третього стану", який отримав економічні можливості, але обділеного політичними правами. Бунт проти застарілої надбудови. Чи згодні ми з цим чи ні, але Глобальний Південь сприймає "золотий мільярд" саме як ту саму "застарілу надбудову", як французькі буржуа сприймали дворян наприкінці 18 століття.
Тобто, БРІКС - це перш за все, "нова світова війна" за більш справедливий еквівалентний глобальний обмін, під час якого природні ресурси, праця, технології та фінансові інструменти обмінюються між країнами в рамках глобальних ланцюжків додаткової вартості.
Це "війна" за місце концентрації цієї додаткової вартості та за встановлення більш справедливого еквівалентного обміну, коли нафта, золото чи зерно обмінюються на фіатні валюти (долар, фунт або євро), цінність яких встановлюється країнами-емітентами.
Ось чому до БРІКС входять одночасно Індія та Китай, Саудівська Аравія та Іран, Єгипет та Ефіопія, Аргентина та Бразилія, тобто країни із досить сильними взаємними протиріччями.
Наприклад, бідні країни Глобального півдня (Ефіопія) та дуже багаті (Саудівська Аравія, ОАЕ).
Підсанкційні (Іран, РФ) та найбільша світова демократія (Індія).
Російський проект? Ні!
Справа в тому, що розширення БРІКС девальвує значущість Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) серед азіатських країн. Адже там були плани і з підписанням угод про зону вільної торгівлі з Іраном та Китаєм.
У ЗВТ із ЄАЕС входить В'єтнам. На підході до торгових воріт ЄАЕС були такі країни, як Єгипет, Таїланд, Монголія, Сербія, Індія (у червні 2017 ініційовані переговори про створення ЗВТ), Сінгапур.
Крім того, у різні періоди ідея ЗВТ з євроазіатським конгломератом обговорювалася в Угорщині, Ізраїлі, Індонезії, Японії, Південній Кореї.
Навіщо тепер країнам Глобального Півдня російський проект - ЄАЕС, якщо є біль масштабна платформа БРІКС?
Нова валюта БРІКС
БРІКС, швидше за все, рухатиметься до створення свого внутрішнього розрахункового засобу за аналогією до спеціальних прав запозичення МВФ.
На початковому етапі це буде просто інструмент підтримки взаємних торгових обмінів, щоб не використовувати долар або євро при проведенні внутрішньоблокових платежів.
Юанізації БРІКС, можливо, теж найближчим часом не станеться.
Думаю, вектор розвитку буде сформовано у бік створення цифрових валют. Їх можна використовувати як антисанкційний екран. Першими про це заявили в Ірані, країні, фенотип якої сформувався в умовах закритої, самодостатньої економіки, орієнтованої на внутрішній ринок та обмежений експорт сировини, яка багато років розвивається в умовах західних санкцій.
Крім того, з'явилися ідеї створення євразійського золотого трикутника, що складається з Ірану, РФ та Китаю, коли для підтримки місцевих валют в умовах посилення моделі дорогого долара та відповідного тиску на ринки, що розвиваються, реанімований золотий стандарт забезпечить курсову стабільність на національних ринках капіталу на тлі загальної світової турбулентності.
Тобто, будуть реалізовуватись локальні, а не загальноблокові валютні моделі.
Життєздатний формат
Нобелівський лауреат Пол Кругман свого часу створив теорію міжнародної торгівлі і теорію демографічної самодостатності, відповідно до якої, держава (або союз країн) з чисельністю населення до 250 млн не може створити замкнуту модель, яка можлива за параметрів 250-350 млн. З чисельністю населення до 250 млн - країна залежить від імпорту. Але якщо чисельність населення вище 350 млн - такий конгломерат також залежить, але вже від експорту, який необхідний для створення достатньої кількості робочих місць.
Ось чому БРІКС приречений на створення експортоорієнтованої моделі і змушений буде співпрацювати як із Заходом, так і з іншими сегментами світу, що розвивається.
Чи є спільні цінності у об’єднанні БРІКС?
На зустрічі БРІКС в організацію було прийнято шість нових членів: Аргентина, Ефіопія, Іран, Саудівська Аравія, Єгипет і ОАЕ. Але це не остання хвиля розширення. Швидше за все, до блоку будуть прийняті Індонезія, В'єтнам, Туреччина, Мексика, Венесуела, Таїланд, Казахстан та низка інших країн.
Поряд із економічним аспектом, важливу роль відіграє і ідеологічний.
По суті ми є свідками зародження нового союзу країн, в якому базовою державною ідеологією стають не загальноприйняті демократичні цінності та гуманістичні принципи, а теократична форма організації суспільства зі слабким вкрапленням так званої суверенної демократії.
В основі лежатиме підтримувана на державному рівні ідеологія/релігія: в Ірані, Саудівській Аравії, Єгипті та ОАЕ — мусульманство, в РФ — православ'я, посилене пострадянською ідеологією у вигляді гібридної суміші капіталізму та соціалізму.
У Китаї – синтез двох систем, комунізму та капіталізму, у ПАР – форма негритюду, в Аргентині – перонізм, в Індії – секуляризація індуїзму за допомогою сакралізації нації та фабіанський соціалізм Неру.
Певною мірою із загальної канви вибивається лише Бразилія.
Ідеологічно БРІКС стоятиме на трьох стовпах:
- економічний націоналізм;
- консервативна антропологія (на відміну від, наприклад, трангресивного трансгуманізму);
- посилення ролі держави в економіці.
Все це суттєвим чином відрізняється від звичного образу світу, що складається у нашій свідомості.
Базові параметри БРІКС:
- до 4 млрд осіб;
- 25-30% світового ВВП;
- понад 25 трлн дол валового продукту на рік;
- більше половини світової торгівлі;
– 70% світового ринку нафти.
Головна перевага – високі, випереджаючі темпи зростання: за десятиліття перед пандемією ВВП країн блоку подвоївся, тоді як світова економіка зросла лише на 40%.
Слабка сторона - низький внутрішній товарообіг - близько 10-15%, що робить блок залежним від ринків збуту розвинених країн.
Крім того, блок не має валютних резервів за аналогією з МВФ і власної розрахункової одиниці за аналогією з СПЗ. Останній недолік може бути вирішений у перспективі найближчих років.
Що стосується торговельного обороту, то тут тектонічний зсув можливий лише за умов відкриття Китаєм свого ринку збуту для країн блоку. Лише тоді товарні потоки почнуть глобальний розворот із заходу на схід. Це перетворить Китай на країну з дефіцитом торгового балансу та викличе необхідність випускати свої фінансові інструменти для залучення вільної ліквідності учасників блоку (аналог китайських «трежеріс» - американських казначейських облігацій).
Тобто Китай дасть заробляти на своєму внутрішньому товарному ринку, але натомість вимагатиме вкладати частину заробленого у свої облігації.
Новий шанс Індії та роль України
Європейці вже оцінили свої вигоди від укладення угоди про зону вільної торгівлі з Індією у 8,5 млрд євро в рік. Індія та ЄС домовилися почати співпрацю зі створення "альтернативного Шовкового шляху" на противагу китайському. І це не тільки посилення логістики і транспортних комунікацій для переміщення індійських товарів в ЄС і європейських — в Індію. Йдеться про будівництво надрегіональних інфраструктурних проєктів у країнах Азії і Африки з метою видавлювання звідти китайських інвесторів.
Аналітики банку Standard Chartered зробили прогноз, згідно з яким "частка країн у світовому ВВП повинна в перспективі збігтися з їх часткою в світовому населенні, що обумовлено конвергенцією ВВП на душу населення між розвиненими країнами і розвитковими країнами. Це означає, що вже в найближчі десять років Індія може стати третьою економікою світу після Китаю і США. А темпи зростання ВВП в Індії складуть приблизно 7-7,5% у рік, тоді як в Китаї даний показник скоротиться до 5% і менше.
Про альтернативний Новий Шовковий шлях говорив і президент США Джо Байден на зустрічі з колишнім прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном: "Я припустив, що ми повинні мати, по суті, аналогічну ініціативу, що виходить від демократичних держав, яка допоможе тим громадам по всьому світу, які насправді потребують цієї допомоги".
Що ж нас чекає на виході: "Євроіндія" або "Аміндія"? Тобто європейський або американський формат кооптивання Індії. Швидше за все, синтез. Захід, по суті, заново відкриває для себе Індію, і це вже не екзотика в стилі "Ост-Індської компанії".
Для США важливо замкнути навколо Китаю пояс з "країн стримування": Японія, Південна Корея, частково визнаний Тайвань, В'єтнам (з яким у Вашингтоні зараз активно заграють, незважаючи на непросту історію відносин), Австралія.
Але ключовим елементом у цьому поясі навколо Китаю повинна стати саме Індія. А ідеальний пазл — це ще і залучення до антикитайського союзу М'янми (тому Захід тисне на місцеву військову хунту).
Далі справа техніки — точніше, захисту прав людини (уйгурська проблема, Тибет, Гонконг) і санкції — як похідна даної політики, головна мета яких: економічне, технологічне і військове ослаблення Китаю.
Для європейців у даному форматі головне не постраждати економічно і не спровокувати в Азії і Африці появу "поясу нестабільності" внаслідок ослабленого китайського Нового Шовкового шляху, що може викликати в ЄС міграційні ризики та економічні втрати.
Тобто сторони вирішуватимуть різнорівневі завдання: США — зміну глобальної архітектоніки світової економіки і геополітичного пасьянсу в Азії, а ЄС — тактичні цілі плавного зміщення ролі драйвера розвитку та інвестиційного донора для низки країн, що розвиваються, з Китаю на Індію (за рахунок фінансових фондів Європи, Японії, США і Британського Союзу).
Платформою для подібного зближення буде атака на "пекінський консенсус" і альтернативний концепт "союзу найбільших демократичних сил Європи, Азії та Америки", тобто ЄС, Індії та США на противагу сурогатній "суверенній демократії" Китаю.
Ключовий елемент, який буде "давати збій" у цій системі, — це непрогнозованість для внутрішньої стабільності Індії високих темпів економічного зростання і невизначеність ідеологічної концепції (неоліберальний дискурс як елемент ризику).
Для України подібна глобалістика може обернутися як втратами (в разі неправильної адаптації до змін), так і шансами на розвиток. Індія і Китай — наші найбільші торгові партнери. Тільки з першою у нас мільярдний профіцит у торгівлі, а з другим — мільярдний дефіцит.
Індія не завалює наш споживчий ринок своїми товарами і при цьому купує не тільки аграрну сировину, а й українську промислову продукцію. Ми могли б співпрацювати у поставках турбін, реакторів, авіаційної техніки та ракетобудуванні. З іншого боку, в частині військових замовлень Індія зараз орієнтується на РФ, яка нарощує поставки на індійський ринок і продукції сільського господарства. Чи зможе Захід змусити Індію відмовитися від російського вектора в обмін на інвестиції? Питання відкрите.
Китай у рамках "Кимерика" зміг зіграти в свою гру, цілком можливо — вдасться це і Індії в концепті "Аміндіі".
З іншого боку, при укладанні угоди про ЗВТ між Індією і ЄС у нас відкриваються унікальні можливості по т. н. діагональній торговій акумуляції з Індією (за аналогією з угодою Пан-Євро-Мед). Тобто індійські товари, наприклад тканини, які використовувані у пошитті одягу в Україні з метою продажу в ЄС, будуть вважатися в частині локалізації як вироблені в нашій країні (вимоги по локалізації для України встановлені на рівні 30-40% по різних групах товарів). А у індусів з'явиться можливість продавати в ЄС свої промислові товари на базі комплектуючих і вузлів з України. Крім того, у нас відкривається вікно з крос-торговельного співробітництва та величезний індійський ринок збуту.
Посилення Індії і ослаблення Китаю — це програма колективного Заходу на найближчі 10 років, і потрібно бути готовим до переформатування базових для нас сировинних і товарних потоків.
Для України відкривається унікальна можливість взяти переконливий реванш, ставши ключовою ланкою на шляху "альтернативного Шовкового шляху" з Індії в Європу з супутніми інвестиціями в нашу інфраструктуру і логістику. Це значний шанс для України після війни на геополітичній вісі: Вашингтон – Лондон – Берлін – Київ – Делі.
Джерело: "The Gaze"
Comments