1. Щодо зустрічі представників Комітету Інгуської Незалежності з Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України з питань розробки основ державної політики взаємодії з національними рухами малих та корінних народів РФ.
Стає дедалі помітнішою робота Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань розробки основ державної політики щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації. Можна сміливо говорити про те, що ця Комісія ВРУ є, по суті, ще одним осередком роботи з національними рухами РФ, яка певним чином легітимізує ці рухи у міжнародному плані.
21 вересня 2023 року відбулася зустріч представників Комітету Інгуської Незалежності з Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України з питань розробки основ державної політики щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації. Цю комісію очолює депутат Верховної Ради Ярослав Юрчишин. До її складу включено представників усіх фракцій та груп українського парламенту. На зустрічі голова Комітету Інгуської Незалежності Ансар Гаркхо виступив із промовою про історію інгушського народу, починаючи з XVIII століття донині. Після його виступу учасники зустрічі у подробицях обговорили події осені 1992 року та їхні наслідки для інгушського народу. Такі розглядаються як ще один акт військових злочинів Росії та її союзників-осетин. Також на зустрічі обговорювалася сьогоднішня ситуація в Інгушетії, її проблеми, соціально-політична та економічна ситуація. Українські депутати та присутні експерти висловили повну підтримку інгушському народу у його прагненні до свободи та незалежності. Крім того, на зустрічі було ухвалено рішення щодо початку взаємокорисної співпраці між інгушським та українським народами. Мета - гарантувати мирне майбутнє та встановити добрі економічні та політичні відносини.
2. Щодо реакції на побиття сином диктатора Чечні Рамзана Кадирова росіянина, який перебуває у СІЗО Грозного за спалення Корану.
Історія з переведенням Журавля до СІЗО столиці Чечні Грозного з самого початку викликає негативну оцінку у російських правозахисників як така, що є відвертим порушенням прав людини і вказане переведення затриманого було поза правовою системою. Зазначалося, що аргументація про «переведення до ісламського регіону» є відверто маніпулятивною та не витримує критики хоча б тому, що в РФ не діє шаріат, а формально мусульманськими є також інші регіони, як, приміром Татарстан та Башкортостан. Реакція на подію навіть з боку російської влади є вкрай неоднозначною. Путінський прес-секретар Песков заявив, що не хоче коментувати те, що сталося. Зате щодо ситуації «з побиттям затриманого в Чечні» висловився віце-спікер Держдуми від партії «Нові люди» Владислав Даванков. Він зазначив, що в законі про захист почуттів віруючих нічого не сказано про побиття в СІЗО як прийнятне покарання, що «Росія — країна «велика і дуже різна, але закон має бути єдиним для всіх».
За оцінкою колишнього Муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» Саїда Ісмагілова (наразі залишив пост Муфтія та з початку повномасштабного російського вторгнення служить бойовим медиком у «Госпітальєрах»), історія з побиттям сином Кадирова росіянина, звинуваченого у нарузі над Кораном російського громадянина із Волгограду Нікіти Журавля може призвести до ісламофобії та античеченських настроїв у РФ. Позиція Саїда Ісмагілова: Росія пропагує культ мусульманського насильства. Цей вчинок (побиття сином Кадирова звинуваченого у нарузі над Священним Кораном) не відповідає нормам Ісламу, і я легко це можу довести. Навпаки, таке побиття, що з подачі Кадирова стало громадським, спровокує сплеск ісламофобії. Дуже сподіваюся, що це не вийде за межі Росії, і вони там так «покохають» одне одного, бажано швидко, масово і під гімн Радянського Союзу. Щодо моральної та юридичної сторони питання: Перше: наруга і паплюження будь-якого Священного Писання, в тому числі і Корану, це мерзотно, аморально і погано. Цивілізована розумна людина так себе не поводить. Навіть якщо саме це Писання ви не вважаєте для себе священним, все одно психічно здорова цивілізована людина демонстративно не знищує книжки і не робить над Писаннями наруги. Iнше: правова традиція Ісламу справді стає на захисті суспільної моралі, що передбачає заборону на наругу над Священними текстами авраамічних релігій (юдаїзму, християнства, ісламу). За демонстративну наругу над Священними текстами передбачено покарання. Третє: покарання може бути лише після слідства, чесного суду та права на захист. Іслам це не насильство і вседозволеність, Іслам це правова релігія, де мають бути дотримані права людини, в тому числі і на справедливий судовий процес. Тупе насильство над обвинуваченим це не Іслам, це якесь абсолютно дике самодурство. Четверте: засудити людину за ісламськими нормами в Росії неможливо, бо це не шаріатська країна, в якій не діють норми мусульманського права. Щоправда у Росії взагалі не діють жодні норми жодного права, конституція України ґвалтується режимом в особливо збоченій формі, а закони застосовуються у вибірковому порядку. Ніяких прав людини там не існує, а сучасний устрій дедалі більше схожий на свавілля місцевих феодалів, які собі вважають законом – хочу караю, хочу милу, все за настроєм пана. У висновку, винний може бути покараним за російським законодавством, якщо його провину було доведено в суді. Інші форми покарання, в тому числі і побиття всіма бажаючими, є неприпустимими. Ну і наприкінці, чому це не відповідає нормам Ісламу? В Ісламі немає чіткої вказівки на форму покарання за наругу над Священним Кораном. У різних країнах передбачені різні форми відповідальності. Сам Пророк Мухаммад, (мир йому!) у випадках прояву неповаги до чогось сакрального, використовував не насильство, а просвітництво. Наприклад, одного разу до мечеті Пророка в Медині прийшов бедуїн із пустелі і справив потребу прямо посередині мечеті. Мусульмани хотіли побити цього неосвіченого і не дуже вихованого чоловіка, але Пророк Мухаммад (мир йому!) заборонив їм це робити, доручивши прибрати і почистити це місце в мечеті, а сам пояснив бедуїну, що так себе не можна поводити, і відпустив винуватця. Так-так, навіть не бив кулаками по обличчю. Пророк взагалі нікого не бив, він був дуже високоморальною людиною. З цього прикладу Іслам навчатиме віруючих, що недостатньо культурних і малоосвічених людей треба навчати і пояснювати їм норми суспільної моралі, а не застосовувати до них брутальне насильство.
Вважаю, що такі громадські побиття можуть спровокувати у стані ворогів вибух ісламофобії. Дуже сподіваюся, що це не пошириться на Україну, і в нас як мусульмани, так і наші побратими інших релігійних та світоглядних поглядів, ніколи не уподібнюватимуться до них. Ми маємо бути ні в чому не схожими на наших ворогів, особливо у нашій гідності, повазі один до одного і національної єдності.
3. Щодо вилучення нових підручників з історії РФ у школах Чечні та негативної реакції на цей підручник у підконтрольних Кремлю етнічних організаціях Північного Кавказу.
Голова парламенту Чечні Магомед Даудов заявив про вилучення зі шкіл республіки всіх екземплярів нового підручника з історії для 10-11 класів, що надійшли туди, одним з авторів якого виступив радник президента РФ Володимир Мединський. Пост про це було опубліковано в Telegram-каналі чеченського політика в суботу, 23 вересня. Пізніше абзац про вилучення підручника Мединського зі шкіл було видалено з посту Даудова, проте скріншоти вихідного посту збереглися у розпорядженні ЗМІ. "Зазначу, що весь тираж підручника, про який я говорю, у нашій республіці за дорученням Рамзана Ахматовича вилучено зі шкіл. Благо, в нашій країні недозволено ображати народи. Тим більше народи, чиї представники зробили неоціненний внесок у зміцнення державності та захист інтересів Батьківщини", - йшлося у видаленому абзаці. В решті посту, яка залишилася незмінною, Даудов пише, що підручник Мединського "викликав хвилю обурення серед представників репресованих у СРСР народів", які "внесли величезний внесок у перемогу у Великій вітчизняній війні, борючись на всіх фронтах з окупантами". За словами голови парламенту Чечні, Мединський "визнав, що даного главу було взято без змін з попередніх видань" і запевнив у готовності "упорядкувати його». У розділі про Другу світову війну у підручнику йдеться, що рішення про депортацію чеченців, інгушів, кримських татар, калмиків, карачаївців та балкарців було ухвалено керівництвом СРСР "на підставі фактів співпраці з окупантами". Голова Російського конгресу народів Кавказу (РКНК) Алій Тоторкулов засудив зміст цього параграфу, назвавши його "старим наклепом сталінських часів", "образою мільйонів громадян Росії" та "печерним націоналізмом". Тоторкулов підкреслив, що РКНК вживе всіх заходів, щоб підручник був заборонений.
4. Щодо заборони якутського фільму у РФ
Роскомнагляд (Роскомнадзор) зажадав заблокувати на всіх російських стрімінгових сервісах найкасовіший якутський фільм "Айта" режисера Степана Бурнашева. Відомство побачило в ньому "деструктивну інформацію, що суперечить принципам єдності народів Росії". У ньому показано нерівність осіб за національною ознакою: позитивні сторони героїв однієї національності протиставлені підкреслено негативним рисам героїв іншої національності". "Кінопошук", Okko, Wink, Premier – на всіх цих відеосервісах фільм "Айта" вже недоступний. Сюжет фільму збудовано навколо загибелі якутської школярки, в якій підозрюють російського поліцейського, через що над ним хочуть влаштувати самосуд. При цьому прокатне посвідчення Мінкультури "Айти" було анульовано лише через кілька днів - 27 вересня. З початку прокату в березні 2023 року збори фільму при бюджеті в чотири мільйони склали 26,4 млн рублів, що зробило його найкасовішим в історії якутського кіно. Для порівняння: пропагандистська драма "Свідок" про війну в Україні, яка отримала субсидію Мінкульту, при бюджеті в 200 млн зібрала в кінотеатрах 14,4 млн рублів за п'ять тижнів прокату. У грудні 2022 року "Айта" отримала відразу дві нагороди Кінофестивалю авторського кіно "Зимовий". Степан Бурнашев, який також є одним із авторів сценарію, отримав нагороду фестивалю за найкращу режисуру. Виконавця головної ролі Інокентія Луковцева журі "Зимового" визнало найкращим актором фестивалю.
Слід зазначити, що вказана історія викликає обурення у якутів, які вбачають у діях влади обмеження саме за національною ознакою.
Commenti