1. Щодо деяких результатів перепису у рф
Оголошені результати перепису у рф, який проводився у 2021 році і дозволяє зробити висновок про активні асиміляційні процеси щодо неросіян, які відбуваються у цій країні. Разом з тим є підстави не сприймати надто серйозно російську статистику. Причина цього полягає як у традиційному використанні статистики російською владою з метою пропаганди та впровадження своїх політичних цілей, так і в загальній деградації державних інституцій, які не здатні провести подібні заходи якісно. Також вплинула епідемія коронавірусу, яка зумовила проведення перепису з мінімальним числом опитувань, за матеріалами домових книг. Унаслідок цього, наприклад, у багатонаціональній Астраханській області близько 15% охоплених переписом опинилися з порожньою графою «національність».
Як приклад асиміляції можна навести факт зменшення чисельності таких народів як ерзя та мокша, яких російська статистика намагається об’єднувати у «мордву». Крім власне асиміляційних процесів варто говорити про «мордвинізацію», яка є етапом подальшого зросійщення ерзян та мокшан. За результатами Всеросійського перепису 2021 року, в росії налічувалося понад 484 тисячі осіб, які ідентифікували себе як «мордва». У 2010 році їхня кількість була 744 тисячі осіб. При цьому понад 220 тисяч із них у новому переписі заявили, що володіють «мордовською» мовою. У 2010 році число таких було 392 тисячі осіб. З них майже 20 тис. осіб повідомили, що їх рідна мова — мокшанська (2010 року таких було лише 2 тис.), а ерзянська — понад 40 тис. (2010 року їх налічувалося близько 39 тис.).
Національний склад Башкортостану виглядає так: 4,09 млн осіб у республіці взяли участь у переписі, з них 4,02 млн вказали етнічну ідентичність. З них: росіян 1,5 млн осіб (2010 року їх було 1,4 млн осіб), башкир 1,27 млн осіб (2010 року їх було 1,17 млн осіб), татар 974,5 тис. осіб (у 2010 їх було близько 1 млн осіб). Тобто зменшення чисельності татар є очевидним.
2. ІДЕЛЬ-УРАЛ
Башкортостан
Аналітики, які пишуть про проблеми Ідель-Уралу, відзначають, що велика увага до теми війни з Україною чи «СВО», її велика присутність у інформаційному полі Башкортостану пояснюється у першу чергу тим, що діючий голова регіону Радій Хабіров сприйняв війну як можливість чудового піару як перед Москвою, так і перед населенням регіону на тлі відсутніх результатів трирічного керування Башкортостаном та провалів економіки. Він дуже активний у створенні «добровольчих батальйонів», підтримці членів родин «добровольців», інформаційному супроводі. Зокрема приділено увагу створенню телеграм-каналів цих підрозділів, випуску коміксів по «бойовому шляху батальйонів», формуванню їх міфології та вирощуванню героїв.
Навколо одного із таких бійців, Фаніса Хусаїнова, було сформовано окремий епос, він став героєм коміксів. Зокрема, за замовленням Хабірова група художників із Башкирії зі студії «Муха» створила комікс про башкирські добровольчі батальйони, які несуть службу у зоні СВО, назвавши їх «Безбашенный Фанис» на честь цього розвідника. Комікс повністю повторює усі наративи російської пропаганди, зокрема башкири знищують «Хаймарси», воюють з українськими військовими, які сповідують «гейропейські цінності». Хусаїнов активно залучався до «патріотичного виховання». Українська армія ліквідувала цього найманця загарбників. При чому російська пропаганда тривалий період заперечувала це.
Як пише башкирський політичний діяч Руслан Габбасов, що наразі перебуває в еміграції у Литві: «Чутки про те, що розпіарений башкирською владою найманець із Татишлінського району Фаніс Хусаїнов таки загинув, підтвердилися. Башкирська влада максимально відтягувала визнання факту його загибелі, писала через своїх ботів, що це не правда, викладала навіть відео, де він співає веселі пісні, аби показати, що він живий. Повернувшись із війни у відпустку додому, Фаніс купався у променях слави. Його запрошували на телебачення, малювали з нього комікси, брали інтерв'ю як у "професійного" експерта, як вижити на війні. І звичайно влада не хотіла втрачати такий розпіарений зразок башкирського солдата, який вони зліпили з порожнечі. Хто винен у смерті Фаніса? Звісно насамперед він сам. Бо спершу сам, за власним бажанням, поїхав на війну, а потім, коли повернувся у відпустку, міг би перервати контракт і не поїхати знову, але вже не міг відмовити. Бо на нього впала слава і разом з нею тягар відповідальності як "непереможного Рембо" та башкирського "героя". Елементарно забракло духу відмовитися. Але більшою мірою винна тут башкирська влада, яка ліпила зі звичайного дурного хлопця "Башкирського Рембо" і штовхала його знову на війну. Винні такі пропагандисти як Ільгіз Султанмуратов, які піарили Фаніса. Винні карикатуристи, які його малювали. Накачали хлопця уявним героїзмом і просто відправили на забій. Та й загинув він не як Рембо. Навіть не побачив свого ворога. Тупо було вбито здалеку українською артилерією. Безславний кінець башкирського найманця».
3. ПІВНІЧНИЙ КАВКАЗ ТА ЧЕЧНЯ
Чечня
Так звана «СВО» залишається однією з головних тем для Чечні. Зокрема диктатор Чечні Рамзан Кадиров заявляє про те, що у війні проти України вже взяли участь 21 тисяча військових із Чечні. Наразі нібито на фронті перебувають 9 тисяч чеченських бійців. Водночас саме Чечня стала своєрідним «хабом» для формування «добровольчих підрозділів» під брендом «Ахмат», до яких зараховують добровольців з інших регіонів. На думку деяких експерітв, це може означати бажання Кадирова дещо зменшити ризик втрати бійців чеченської національності з підконтрольних йому угруповань (фактично приватної армії) зі збереженням динаміки відправки добровольців, яка демонструє його лояльність Путіну, дозволяє створювати інформаційні приводи та убезпечує від незадоволення населення регіону. Цілком ймовірно також, що збереження бійців Кадиров потребує із розрахунку у майбутньому використати їх у разі необхідності в ситуації турбулентності у росії. Показово, що в інформаційному просторі з’являлася інформація від «добровольців», які пішли служити до чеченських підрозділів, які сподівалися, що служба буде більш безпечною, подібно до служби «тік-токерів». Натомість, особи інших національностей у цих підрозділах стають «гарматним мʼясом» та не сприймаються командуванням як повноцінні «ахматівці».
Інгушетія
З’їзд прибічників незалежності Інгушетії, який відбувся 7 січня у Стамбулі (Туреччина), став однією із центральних подій для усього північнокавказького регіону. На З’їзді було оголошено про створення Комітету Інгуської Незалежності, метою якого є консолідація інгушського суспільства навколо ідеї про свободу та незалежність, збереження культурної та релігійної ідентичності, створення основи для побудови незалежної Інгуської держави, а також «недопущення чергового обману народу». Імена більшості керівників Комітету наразі є прихованими з міркувань безпеки. Основною роботою комітету наразі є інформаційна та суспільно-політична. Комітетом допускається можливість співпраці з іншими північнокавказькими діаспорами за кордоном. Учасники заходу називають Інгушетію «окупованою».
Слід зазначити, подія стала приводом для активної дискусії між інгушами - прибічниками З’їзду, які перебувають у вигнанні, та інгушами, які проживають у рф. При чому характер дискусії, яка ведеться в основному у соціальних мережах, дозволяє зробити висновок про достатньо ефективний вплив російської пропаганди на інгушів, які мешкають у росії, про певне непорозуміння між діаспорою, яка перебуває за кордоном та російськими інгушами та про конкретні спроби російської влади з формування внутрішньовайнахського (між чеченцями та інгушами) конфлікту. Зокрема, прибічникам незалежності Інгушетії, які перебувають за кордоном та займають активну позицію, робляться закиди про те, що вони не мають права щось вирішувати за свій народ, оскільки, нібито відірвалися від нього, емігрувавши. Висловлюються провокативні пропозиції щодо повернення до Інгушетії, незважаючи на небезпеку ув’язнення та переслідувань, оскільки нібито тільки так у них з’явиться право висловлюватися з нагальних проблем. Владою росії сформовано наратив, який використовується в Інгушетії щодо того, що чеченці періоду боротьби за незалежність не виявляли братніх почуттів до інгушів, вони нібито ставали об’єктом переслідувань, терору, викрадень та грабунків з боку «ічкерійців».
Кубань
У Краснодарському краї оголошено про намір провести навчання з питань територіальної оборони. Навчання проводитимуться відповідно до Плану Південного військового округу рф. З огляду на поширення новини не лише від губернатора краю, але й структури так званого «Кубанського козачого війська», отаман якого є одним із заступників губернатора, з високим ступенем ймовірності можна припустити, що саме ця структура стане основою для проведення навчань та формування підрозділів територіальної оборони. Вказані заходи є частиною великої прихованої мобілізації та військової підготовки, що відбуваються по всій країні-агресорові.
Comentarios