1. Щодо активності Цивільної ради (Гражданского совета)
Згадувана нами раніше Цивільна рада (Гражданский совет) російської опозиції в умовах російсько-української війни стає більш значущою структурою. Це відбувається через те, що організація з самого початку позиціонувала себе як така, що основою своєї діяльності бачить у наборі добровольців із громадян рф для служби у ЗСУ, у тому числі у формуванні «Русский добровольческий корпус» та батальйоні «Крим». Після успішного
рейду до Брянської області бійців «Русского добровольческого корпуса» (РДК), сприяння у наборі до якого і проголошувалося Цивільною радою одним із основних напрямів своєї діяльності, до Брянської області, можна говорити про те, що з організацією однозначно рахуватимуться у опозиційних російських колах. Разом з тим, анонсована співпраця з регіональними та національними опозиційними рухами рф поки залишається більше декларативним напрямом, принаймні у тій сфері діяльності, яку Рада воліє продемонструвати. Було анонсовано, що водночас Цивільна Рада здійснює набір не тільки російських бійців, але і представників інших національностей (через зрозумілі причини, зокрема через те, що Денис Соколов, одне із облич організації, є ще і широко відомим як експерт з проблем Північного Кавказу), наголошується на наборі саме кавказців для участі у війні проти росії на стороні України, при цьому зазначалося, що вони мають служити у батальйоні «Крим». Так само обличчям національних рухів у ЦР залишається представник черкеського руху Ібрагим Яганов з яким у Соколова добрий контакт. Слід зазначити, що рівень медійності Яганова підвищився. Натомість в одному з інтервʼю він зазначає,
що представників черкесів для участі у війні на боці України йде замало, особливо якщо порівняти з чеченцями і пояснює це тим, що «За 150 лет с момента изгнания с исторической родины миллионы черкесов адаптировались в новых странах, у них большие семьи, бизнес, профессиональная и социальная реализация. Оставить все это решаются немногие.У чеченцев другая история: пережившие войны 1990-х годов еще живы, а молодежь знает о ней по рассказам отцов. Вдали от родины, по сути, выросло поколение чеченцев. Поэтому им есть за что воевать. Наконец, говоря откровенно, попасть в Украину с российским паспортом до недавнего времени было очень сложно. По объективным причинам Служба безопасности страны (СБУ) относится к таким эмигрантам как к потенциальным агентам противника. "Гражданский совет" сейчас формирует систему набора представителей национальных республик в батальон "Крым", на базе которого планируется развитие национальных подразделений в составе ВСУ».
2. Татарстан
Відбувається подальше дистанціювання татарського руху на еміграції від опозиційного руху країни-агресора у цілому. При чому помітною стає навіть територіальне сепарування діяльності та спрямованість акцій. Уряд «Незалежного Татарстану» у екзилі анонсує проведення Курултаю (З'їзду) у США, у Нью-Йорку 14 жовтня 2023 року. При цьому, на відміну від абсолютної більшості інших подібних рухів, ця гілка татарського національного руху презентована, у першу чергу братами Рафісом (позиціонує себе як премʼєр-міністр Уряду Незалежного Татарстану) та Нафісом Кашаповими, усвідомлює себе саме як представництво окупованої росією країни, для якої не постає питання майбутнього облаштування рф. У заяві щодо Курултаю зазначається
зокрема: «Перший Курултай у США має бути першим історичним З'їздом, де обговорюватимуться питання зростання національної самосвідомості та політичної активності татар усього світу. Кожен, хто небайдужий до долі татарського народу, може взяти участь у цьому Курултаї. Ми звертаємося до всіх, кому небайдужа доля татарського народу і пропонуємо брати активну участь у майбутньому З'їзді. Для нас основною умовою збереження татарського народу як держави є усвідомлення самим народом свого становища. Татарський народ неспроможний змиритися з політикою національного безправ'я і бачить себе народом, наділеним реальним правом повноцінного державного самовизначення». При цьому Порядок денний Курултаю є дуже великим і складений таким чином, що виникає враження, що цей Порядок денний є дороговказом для незалежної країни або такої нації, що розбудовує паралельні структури життєзабезпечення в умовах іноземного панування, намагаючись бути цілком незалежним від структур ворожої держави подібно до того, як, наприклад, в Косові так зробили албанці до 1999 року. Помітним є бажання перенести акційну антиросійську активність на грунт США. Зокрема, заплановано проведення пікетування посольства рф у США 15 жовтня на День памʼяті захисників Казані (Хәтер көне - татарська), що полягли у боротьбі з військами московського князя Івана Лютого у 1552 році.
Водночас «Уряд Незалежного Татарстану» демонструє і свою вбудованість у глобальний тюркський контекст, із врахуванням необхідності боротьби з росією. Зокрема, «Урядом» ініційовано ходу 25 березня у столиці Бельгії Брюсселі, яка має привернути увагу до стану справ тюрків Ірану, зокрема Південного Азербайджану, які зазнають національного пригнічення від іранського режиму та вимагатиме від Ірану припинити підтримувати російський режим.
3. Північний Кавказ. Чечня.
Одним із головних інформаційних приводів, що визначає характер інформаційного поля регіону, є відомості про можливу хворобу диктатора Чечні Рамзана Кадирова. Інформація, щодо його тяжкого стану поширюється тривалий період, чому сприяв його зовнішній вигляд (диктатор просто «розпух») та той факт, що російський диктатор Путін зустрівся у Москві з сином Кадирова. Через що у тих, хто обізнаний з регіоном, мимохіть зʼявилися асоціації щодо першої появи власне Рамзана Кадирова у Путіна після вбивства внаслідок диверсії його батька, також промосковського
диктатора Чечні Ахмата Кадирова. Приводом для появи сина Рамзана Кадирова нібито є його бажання взяти шлюб і тут так би мовити йдеться про схвалення від Путіна, але зрозуміло, що такі пояснення не виглядають переконливими. Поява власне Рамзана Кадирова у соцмережах з запереченнями щодо його можливого хворобливого стану взагалі не має ніякого значення у цьому контексті. Так само як і поява Рамзана у Путіна в кабінеті зі звітом про успіхи Чечні у реалізації федеральних програм та економіці, через те, що наведені ним дані взагалі не відповідали дійсності і це протирічить статистичним даним. Скоріше, це скидалося на підтримку з боку Путіна свого «піхотинця» у медійній сфері на тлі чуток про хворобу та, водночас, можливо, бажанням натиснути на Кадирова аби розширити участь його формувань у війні проти України. У будь-якому разі говорити про зміну влади у Чечні наразі передчасно. Помітна знервованість Кадирова під час візиту до Путіна свідчить про те, що думки про його самостійність наразі не є виправданими. У свою чергу Путін використовує будь-яку можливість, аби продемонструвати залежність керівників регіонів, і Чечня при цьому не є виключенням.
Comments