Необхідно вийти на точку рівноваги на більш високому рівні розвитку.
Як знаходити рівновагу на нижчих точках, ми навчилися після 1991 року.
Нам потрібно працювати за кількома показниками:
- капінвестиції до ВВП на рівні 30%.
- інвестиції в інновації та продуктивність праці на рівні 5% ВВП;
- темп зростання ВВП на рівні 5%, а рівня продуктивності праці на рівні 10%.
Ключове питання - дефіцит трудових ресурсів.
Інтенсивне інвестування дуже швидко поглине наявний трудовий капітал.
Дефіцит трудового капіталу не можна перекрити профіцитом капіталу (навпаки - можна).
Швидкість заміщення трудових ресурсів капіталом визначить нашу стелю зростання.
Цю проблему можна вирішити лише зростанням продуктивності праці:
інвестиції в основний капітал та інновації, що дасть змогу вивільняти частину трудових ресурсів із трудомістких галузей.
Яка потрібна в цій моделі монетарна політика?
Головним критерієм стає співвідношення вартості грошей і очікуваної норми доходу на капітал.
Якщо середня рентабельність в економіці 10%, а вартість кредитів - 30%, розвитку не буде.
Зараз у нас ГКП (грошово-кредитна політика) формується у вигляді інфляційного таргетування.
А потрібна ГКП для формування тренду економічного поштовху (буму).
ГКП, яка забезпечить модернізацію, вихід на новий вищий рівень економічної рівноваги і зростання сектора виробництва без "побочки" у вигляді гіперінфляції.
Comments