2 березня у Лондоні відбувся саміт щодо війни в Україні, де лідери ключових європейських країн обговорювали подальші кроки щодо зміцнення обороноздатності Києва, виклики, які постали перед Україною та всією Європою, боротьбу проти російської агресії та пошуки шляхів до справедливого і стійкого миру. У саміті взяли участь 18 глав держав і урядів та керівники міжнародних інституцій. Саміт, організований Прем’єром Великої Британії Кіром Стармером, є вкрай важливою подією на шляху до формування мирного плану, і саме про це найбільше писали міжнародні ЗМІ останніми тижнями.
Видання Foreign Policy зазначає, що європейські держави закликають до єдності континенту і пропонують єдину позицію щодо підтримки України. План, запропонований європейськими партнерами, містить чотири «чітких принципи». Серед них – продовження допомоги Україні, збереження економічного тиску на росію, забезпечення місця Києва за столом переговорів, збереження суверенітету, а також подальше озброєння України після закінчення війни задля стримування будь-яких майбутніх нападів росії.
Важливе питання, яке обговорювали європейські лідери, – відправка миротворців до України. В статті від New York Times наголошують, що Прем'єр Британії Кір Стармер має намір зібрати "коаліцію охочих" для забезпечення виконання мирної угоди щодо України. "Після досягнення мирної угоди ми посилимо оборонні спроможності України, щоб попередити будь-яке майбутнє посягання на українські кордони. Ми відрядимо контингент в Україну, щоб забезпечити виконання цієї угоди", – сказав він.
Стармер зазначає, що низка країн виявила бажання приєднатися до "коаліції охочих". Окрім Великої Британії та Франції, очевидними кандидатами на участь у коаліції є північноєвропейські країни, такі як Данія та Нідерланди. Зокрема, про бажання долучитися до коаліції і відправити миротворчі контингенти до України заявили Швейцарія і Швеція. Про це пишуть у Reuters.
Окрім того, як повідомляє The Washington Post, важливим кроком стала заява Президента України Володимира Зеленського про готовність до часткового перемир'я з росією, яке має стати основою для гуманітарних ініціатив, таких як припинення атак на цивільні та енергетичні об'єкти і забезпечення звільнення полонених.
У редакторській статті від The Economist автори наголошують, що західні лідери повинні скористатися моментом, щоб зробити Європу безпечною. Це означає чітку позицію щодо підтримки України, використання російських заморожених активів на користь України та збільшення витрат на оборону Європи.
Президент Франції Емманюель Макрон протягом останніх тижнів дуже активно підіймав питання обороноздатності Європейського Союзу. У своєму зверненні цього тижня він заявив про готовність розпочати стратегічні дебати щодо використання французьких ядерних сил стримування для захисту європейських союзників. Адже, за словами Макрона, росія роками переозброювалася і продовжує це робити, «випробовуючи наші межі» і становлячи «загрозу для країн Європи». Пан Макрон заявив, що готовий взяти на себе роль захисника демократичного табору.
Саміт у Лондоні став знаковою подією, що підкреслила непохитну єдність європейських лідерів у підтримці України в її боротьбі проти російської агресії. Обговорення ключових стратегічних кроків, зокрема продовження допомоги Україні, збереження економічного тиску на росію та посилення обороноздатності Києва, стало важливим сигналом міжнародної солідарності. Щиро вдячний партнерам нашої держави за їхню незмінну підтримку та відданість спільним цінностям, що наближають нас до справедливого і стійкого миру для України та всього континенту.
Окрім збільшення власних витрат на оборону, ми також маємо знайти шляхи надання Україні більшої кількості ресурсів. Будь-який довготривалий мир залежатиме від того, чи матиме Україна засоби для стримування будь-якої майбутньої російської агресії.
Одним із невикористаних джерел фінансування є російські державні активи, які наразі заморожені. Вони становлять майже 300 мільярдів доларів, переважно в європейських фінансових системах.
Існують юридичні проблеми, пов'язані з арештом цих активів, але їх можна подолати, як показують нещодавні роботи експертів з міжнародного права, таких як Пол Райхлер. Жорстокий напад росії на Україну настільки порушив принцип "суверенної рівності", згідно з яким усі держави зобов'язані поважати територіальну цілісність і політичну незалежність інших держав, що важко уявити, як ця концепція може бути використана для того, щоб зупинити конфіскацію цих активів і використання їх для виплати компенсації жертвам незаконної агресії володимира путіна.
Оснастивши Збройні сили України якісною зброєю і надавши Україні гарантії безпеки, союзники можуть гарантувати, що будь-який мир не буде лише паузою в російському наступі.
Перед обличчям нинішньої реальності та нової небезпеки, що загрожує Україні, Лондонський саміт набув такої терміновості та важливості, яку ніхто не міг передбачити. Європейські лідери повинні скористатися моментом.
Для початку європейці мають дати зрозуміти, що Україна отримає їхню безпосередню підтримку. Це означає обіцяти більше грошей і показати, що вони дійсно надійдуть, взявши на себе зобов'язання повернути майже 300 мільярдів доларів російських державних активів, які були заарештовані і більшість з яких знаходиться під європейською юрисдикцією. В Європі вже говорили про це, але кілька країн, зокрема Франція, вагалися.
Так само як і для виконання обіцянок збільшити витрати на оборону, знадобиться щонайменше десятиліття, щоб Європа була готова до самостійності. Такі лідери, як Фрідріх Мерц, ймовірний наступний канцлер Німеччини, і пан Кір Стармер, Прем'єр-міністр Великої Британії, запевнили, що розуміють масштаб завдання.
У вівторок Президент України Володимир Зеленський запропонував нові рамки для часткового припинення вогню з росією, написавши в мережі "Х", що Київ готовий звільнити полонених і погодитися на перемир'я, яке заборонить атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру з великих відстаней.
Пропозиція надійшла після того, як адміністрація Трампа заявила, що Зеленський не готовий до миру, і заморозила військову допомогу США, на яку Україна покладалася у боротьбі з російським вторгненням.
"Потім ми хочемо дуже швидко пройти всі наступні етапи і працювати зі США, щоб узгодити сильну остаточну угоду", – написав Зеленський, вкотре висловивши свою вдячність за підтримку США.
Україна домовилася зі США про угоду щодо прав на видобуток корисних копалин, яка може бути укладена вже в п'ятницю на зустрічі в Білому домі між Президентом США Трампом і Президентом України Володимиром Зеленським.
Люди, близькі до переговорів, повідомили, що текст вже узгоджений, і США відмовилися від своєї попередньої вимоги щодо права на 500 мільярдів доларів потенційного доходу від розробки українських мінеральних ресурсів.
"Це дуже велика угода. Це може бути угода на трильйон доларів, – сказав Трамп журналістам у вівторок. – Ми витрачаємо сотні мільярдів доларів на Україну і росію, які ведуть війну, що ніколи не мала б відбутися".
Пан Кір Стармер заявив, що він "готовий і хоче" ввести британські війська в Україну, щоб допомогти гарантувати її безпеку в межах мирної угоди.
Прем'єр-міністр Великої Британії заявив, що забезпечення тривалого миру в Україні є "вкрай важливим, якщо ми хочемо стримати путіна від подальшої агресії в майбутньому".
Напередодні екстреного саміту з європейськими лідерами в Парижі в понеділок пан Кір заявив, що Велика Британія готова зробити свій внесок у надання гарантій безпеки Україні, "розмістивши власні війська на місцях, якщо це буде потрібно".
Як повідомив Кір Стармер, все більше країн приєднуються до плану Британії та Франції щодо направлення миротворчих сил в Україну у разі укладення мирної угоди.
Виступаючи перед журналістами після саміту європейських і світових лідерів у Лондоні в неділю, Прем'єр-міністр Великої Британії наполягав на тому, що план "коаліції охочих" повинен мати підтримку Сполучених Штатів. За його словами, Америка Дональда Трампа є "надійним союзником".
"Низка країн під час саміту погодилися виділити війська для миротворчих сил», – сказав Стармер, але додав, що він залишить за окремими країнами право оголосити про свою участь у миротворчих операціях.
Європейські держави закликали до єдності континенту в понеділок після вибухової зустрічі в Овальному кабінеті минулої п'ятниці Президента США Дональда Трампа з Президентом України Володимиром Зеленським. Їхня пропозиція щодо припинення російсько-української війни: "коаліція охочих".
Стармер визначив чотири пріоритетні цілі для покращення розподілу сил в НАТО і кращої підтримки Києва в його військових зусиллях. Серед них – продовження допомоги Україні, продовження економічного тиску на росію, забезпечення Києву місця за столом переговорів, щоб він не був змушений поступитися своїм суверенітетом, подальше озброєння України після закінчення війни, щоб запобігти будь-яким майбутнім російським атакам.
Разом із "коаліцією охочих" Президент Франції Емманюель Макрон запропонував місячну паузу в бойових діях для початку мирних переговорів. "Таке перемир'я щодо повітряної, морської та енергетичної інфраструктури дозволило б нам визначити, чи діє президент росії володимир путін добросовісно, коли бере на себе зобов'язання щодо перемир'я", – заявив Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.
Велика Британія та Франція пообіцяли створити "коаліцію охочих" для забезпечення мирної угоди між Україною та росією. Тепер для Європи настає випробування: скільки країн приєднається до неї, і чи має це значення з огляду на те, що росія відкидає таку коаліцію як частину будь-якого врегулювання?
Пан Стармер представив свою "коаліцію охочих" як один з багатьох кроків, що включає в себе продовження військової допомоги Україні для покращення її позицій на полі бою, місце за столом переговорів для Києва та подальшу допомогу з обороноздатності після врегулювання конфлікту. Саме тут і з'явилася б коаліція.
Comments