Загроза демографічного колапсу є найбільшою загрозою для України. Про це в інтерв'ю La Repubblica повідомив експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», фінансовий аналітик Олексій Кущ. З основними тезами можна ознайомитись нижче.
Зменшення матеріальної допомоги - це не найбільша проблема
Що може бути гірше, ніж залишитись без грошей під час війни?
Це залишитись без економічно активного населення. Найсерйознішою проблемою є демографічний колапс.
Ми дійшли до падіння показника фертильності з 1,2% до 0,7%: це один з найгірших показників у світі.
Після війни у нас буде 10 мільйонів пенсіонерів, 5 млн дітей, до 3 млн інвалідів, ветеранів, які отримуватимуть допомогу від держави.
7 мільйонів економічно активних громадян аби підтримати решту 18 мільйонів мешканців.
Політичний і соціальний ризик буде величезним. Значна частина активного населення емігрувала, а ось пенсіонери залишилися, шість мільйонів людей за кордоном, два з яких на окупованій території.
Дефіцит бюджету становить 40 мільярдів доларів на рік, 30% ВВП: неможливо вийти на зовнішній ринок запозичень, залишається лише допомога.
Є торговий дефіцит 40 млрд доларів: якщо ми його не покриємо, потрапимо ще у кризу платіжного балансу.
Якщо нам скорочують допомогу, єдина можливість -друкувати гривні, з підвищенням інфляції та девальвації.
Тоді єдине рішення - це буде опора на внутрішні резерви, концентрація ресурсів, внутрішнє виробництво, програми переробки сировини, в першу чергу, аграрної.
Маємо 20%. безробітних, потрібні програми працевлаштування з державними гарантіями та державне страхування бізнесу на територіях, наближених до лінії фронту.
Фактично деіндустріалізація України почалося в 2014 році
Наш промисловий ромб — Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг і Кременчук — ми його раніше назвали "аля радянський промисловий пояс".
Зараз війна йде прямо в цей ромб: якби Москві вдалося зруйнувати його, наслідки були б незліченними.
Чи це і є в України слабке серце?
Головний ризик – у моделі майбутньої економіки.
Якщо ми не сформуємо візію свого майбутнього розвитку, наші союзники сформують її замість нас.
Природно, МВФ і США будуть йти в цьому напрямку шляхом найменшого спротиву.
Американський представник з відновлення, Пенні Пріцкер, на запит українського журналіста, якою саме має бути спеціалізація економіки нашої країни, відповіла:
сільське господарство, гірничодобувна промисловість та ІТ.
Це стара модель «зерна та мізків», обговорена кілька років тому в Давосі.
Наші партнери зважають на наявні господарські засоби, інвестиції, час і ризики.
Вони хочуть одного: швидка стабілізація, консервація, а не динамічного розвитку.
ІТ - це солодка таблетка, але вже немає передумов для динамічного зростання цього сектору.
Чому Європа не виділятиме коштів на розвиток сільського господарство в Україні?
Аграрні фонди ЄС підтримують фермерів, а сільськогосподарське виробництво України зосереджено в руках лендлордів.
Підтримка ЄС великих аграрних компаній в Україні неможлива.
Європа могла б включати Україну в коаліцію з виробництва чіпів і акумуляторів, але бачить військові та невійськові ризики і не робить цього.
Фінансування ЄС таким чином буде направлене в Україні на покриття дефіциту бюджету або на відновлення інфраструктури, але не на створення складної економіки.
При демографічній кризі, яка у нас є, нам необхідно рухатись у протилежному напрямку: переробка сировини, такої як зерно, титан і літій зі створенням кластерів як біотехнологічного так і військово-промислового.
Ми мусимо створити виробництва електротехніки, транспорту, аерокосмічний кластер з Мотор Січ, Південмашу, Антонова.
Розвивати Дніпровський промисловий пояс і свій промисловий ромб, задіяти потенціал таких мегаполісів, як Київ і Харків, Львів, Одеса та Дніпро.
Нам потрібна нова промислова політика.
Обов'язково замінити великі фізичні обсяги експорту сировини на експорт доданої вартості продуктів переробки.
Зараз умовний тенісний м'яч застиг нерухомо на сітці.
Якщо замість нас обирати нашу візію будуть зовнішні партнери, він впаде у бік помилкового поля.
Джерело: "La Repubblica"
Comments