Скільки я про це писав, при чому на різних рівнях, публічному і непублічному!
Можливо, крига скресла.
На мій погляд, стартові умови реструктуризації мають бути такими:
1. Списання мінімум 50% боргу.
2. Реструктуризація решти 50% боргу не менше, ніж на 15 років.
3. Зниження ставки за купоном до 2-3%.
Можна і до ставок LIBOR або EURIBOR - вони зараз 5,8 і 4,2%, але матимуть тенденцію до зниження. Тут важливо зафіксувати, що не більше початкової ставки.
Щодо суті самої реструктуризації: потрібно починати одночасно переговори як із Лондонським клубом (приватні кредитори), так і з Паризьким (кредитори - держави і міжнародні фінансові організації, зокрема МВФ).
Щодо внутрішнього боргу.
Необхідно проводити реструктуризацію і часткове списання величезного боргу Мінфіну перед НБУ (репрофайлінг) і держбанками (конверсійні облігації, як у 1999-му році) - а проблему ліквідності держбанків вирішувати за допомогою рефінансування НБУ.
Не варто чіпати лише борги Мінфіну перед фізичними особами - резидентами.
Окрема тема - "плата за зростання" або ВВП-варанти ("імені Яресько").
Умови їхнього випуску внаслідок війни суттєво змінилися, і платити кредиторам 40% за відновлювальне зростання у 5% після падіння ВВП у 2022-му на 29% - це за межею.
На мій погляд - потрібно запропонувати кредиторам замість ввп-варантів звичайні єврооблігації України з терміном обігу 15 років.
Будемо сподіватися, що Мінфін сформулює саме комплексний підхід в інтересах країни, а не власників держборгу, який купив його на інсайді за копійки в березні 2022-го.
Comments