Війна і «смертельні дари» російської економіки: чи варто чекати жорсткої посадки?

Стан російської економіки в умовах повномасштабної війни викликає суперечливі оцінки аналітиків. Як Росія фінансує військово-промисловий комплекс і звідки бере ресурси для підтримки відносної економічної стабільності? Про це розмірковує Олексій Кущ, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.

Оцінки варіюються від умовно оптимістичних до апокаліптичних.

У цій статті ми спробуємо розібратися в цьому за допомогою об'єктивних показників.

Ключові економічні показники

Проаналізуємо макроекономічні показники Росії за період повномасштабної війни. Ми побачимо, що Росія ще не використала так звані «смертельні подарунки» (мається на увазі критичний вплив цих факторів на економіку в цілому) для фінансування своєї військової агресії.

Таких «смертельних подарунків» три:

• Розмір бюджетного дефіциту.

• Динаміка державного боргу.

• Політика щодо ставок основних податків, які прямо чи опосередковано впливають на населення.

Погляньмо на динаміку цих показників за останні три роки (2023-2024).

Перший «смертельний подарунок» фінансування війни - збільшення дефіциту державного бюджету:

• 2022 рік - 2,3% ВВП

• 2023 - 1,9%

• 2024 - 1,7%

Тут варто зазначити, що під час пандемії дефіцит російського бюджету був значно вищим: 4% у 2020 році.

Отже, перший висновок - Росія не фінансує повномасштабну війну за рахунок збільшення дефіциту федерального бюджету, бо інакше дефіцит зріс би до 20% ВВП і вище.

Другий «смертельний подарунок» - динаміка державного боргу:

• 2022 РІК - 16% ВВП

• 2023 - 14,9%

• 2024 - 16,95%

Слід зазначити, що показник державного боргу в 16-17% є надзвичайно низьким порівняно з іншими країнами. Більше того, боргове навантаження (відношення боргу до ВВП) під час повномасштабної війни в Російській Федерації є нижчим, ніж до війни (17,6% у 2021 році).

Дані Росстату можна використовувати з певними застереженнями, але в цілому вони відображають загальну тенденцію.

Що стосується рівня податків, третього «смертельного подарунка» фінансування війни, то для прикладу можна взяти нову шкалу прогресивного прибуткового податку для фізичних осіб: доходи фізичних осіб з базою оподаткування до 2,4 млн рублів (еквівалент $28 400) на рік оподатковуються за ставкою 13%, а в діапазоні 2,4-5 млн рублів ($28 400-59 000) - за ставкою 15%, що є відносно невисоким показником.

Як Росія фінансує власні військово-промислові програми?

В основному це нафтогазові доходи від експорту нафти і природного газу, а також корпоративне кредитування з боку банківської системи.

Водночас, навіть за відсутності «смертоносних подарунків» для фінансування війни, Росія поступово наближається до «приземлення економіки» (переходу від темпів зростання ВВП у 4% до 1-1,5%).

Однією з ознак цього є те, що російське промислове виробництво вийшло на плато можливостей розвитку.

Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування Російської Федерації нещодавно опублікував аналіз виходу російської економіки на плато можливостей.

Наводимо найбільш показові фрагменти дослідження, присвячені динаміці промислового виробництва:

«Перехід до стагнації відбувся.

За даними Росстату, різке падіння в січні (2025 року - прим.) на рівні -3,2% перекрило як стрибок у грудні (+2,4%), так і більшу частину зростання в попередні два місяці.

У результаті випуск повернувся приблизно до рівня початку осені (2024 року).

Порівняно з аналогічним періодом попереднього року індекс у січні становив лише 102,2%.

Січнева корекція виробництва була очікуваною.

.... Промислове «потепління» наприкінці минулого року переважно відображало закриття замовлень у галузях, пов'язаних з військово-промисловим комплексом.

.... Цивільні сектори перебувають у стагнації майже з середини 2023 року.

Наразі працюють фактори «охолодження» ситуації (основний - більш жорстка монетарна політика, додатковий - посилення зовнішніх неторговельних санкцій).

Ключове відкрите питання на сьогодні - чи закріпиться динаміка, близька до стагнації, чи виробництво продовжить скорочуватися.

На рівні окремих галузей промисловості на початку року додатково виокремилися такі особливості динаміки випуску:

a) продовження падіння видобутку корисних копалин, насамперед через скорочення видобутку газу (-2,3% до грудня) за «майже стабільного» видобутку нафти (-0,2%) та збільшення видобутку вугілля (+1,8%);

б) пауза у відновленні обсягів нафтопереробки (-0.3% р/р у січні після +2.4% у грудні); поточний рівень приблизно на 2% нижче середньомісячних історичних максимумів (з урахуванням сезонності галузь працювала в найбільш інтенсивному режимі в другій половині 2019 року, а також навесні 2023 року)

в) продовження тенденції зростання хімічного виробництва (+1,3% у січні після 1,2% у грудні та 0,7% у середньому за місяць у четвертому кварталі);

Варто зазначити, що це єдиний великий сегмент з позитивною динамікою: драйвером є стрімко зростаюче виробництво мінеральних добрив;

г) прискорення падіння виробництва будівельних матеріалів; випуск «іншої неметалевої мінеральної продукції» скоротився на 1.7% у січні порівняно з груднем після середньомісячного падіння на 0.6% у четвертому кварталі;

При цьому негативна динаміка на початку року була ще більш вираженою для основних будівельних матеріалів (-2.9%);

д) продовження падіння виробництва в автомобілебудуванні; фаза відновленого зростання завершилася в галузі в першому півріччі 2024 року і з середини літа спостерігається поступове зниження виробництва (-1.8% в місяць), яке різко прискорилося в січні (-7.5%);

... основний негативний внесок робить насамперед падіння виробництва вантажних автомобілів, тоді як виробництво легкових автомобілів є відносно стабільним (хоча і на рівні, приблизно в 2,5 рази нижчому за докризовий рівень (2019 рік);

е) зниження виробництва теплової та електричної енергії через незвично теплу погоду (що призвело до додаткового зниження загальнопромислового індексу в січні на 0,2-0,3 відсоткових пункти)».

Можливі сценарії розвитку кризи

Таким чином, згідно з наведеними вище даними, ми спостерігаємо плато можливостей як у будівельному секторі (через різке падіння обсягів пільгової іпотеки), так і в секторі промислового виробництва (насамперед, у виробництві автомобілів).

Також спостерігається певна передкризова ситуація в газовому секторі та нафтопереробці (тут зіграли свою роль як санкції, так і удари України по російських НПЗ, хоча, скоріше за все, ми побачимо певну конвергенцію впливу цих двох факторів).

Як наслідок, динаміка зростання російської економіки, ймовірно, зміститься від високих темпів зростання на рівні 4% у 2023-2024 роках до фази «м'якої посадки» з темпами зростання ВВП на рівні 1-2%.

Водночас, на тлі інфляційних ризиків та жорсткої монетарної політики ЦБ РФ існує певна ймовірність «жорсткої посадки» російської економіки зі зниженням темпів зростання до 0%.

Україна має враховувати ймовірність усіх цих сценаріїв.

Промислова стагнація в Російській Федерації не зупинить війну найближчим часом, але може суттєво зменшити потенціал Росії до ескалації бойових дій.

Таким чином, якщо Україна переживе війну у 2022-2024 роках, коли промисловий потенціал Російської Федерації, зокрема російського військово-промислового комплексу, зростав, то Україна матиме ще більше шансів пережити промислову стагнацію Російської Федерації в майбутньому.