Що Україні потрібно робити з держборгом?

1. Списання 50% боргу. Переговори вести як з лондонським, так і з паризьким клубом кредиторів.

2. Реструктуризувати решту 50% на 20 років.

3. Знижувати ставку обслуговування (ставку за купоном) до 3%.

4. Переглядати умови за ввп-варантами - планка за максимальним розміром платежів - не більше ніж 0,5% ВВП, скорочення терміну обігу до 10 років; збільшення темпу зростання ВВП для виплат до 5%; зниження відсотка виплат від приросту ВВП до 10%.

5. Провести репрофайлінг (списання і реструктуризацію) боргу Мінфіну перед НБУ.

6. Провести конверсію боргу Мінфіну перед держбанками шляхом випуску конверсійних облігацій.

Мета - знизити навантаження з обслуговування і погашення держборгу до максимум 2% ВВП на рік. А відношення боргу до ВВП знизити до рівня нижче 60%.

Глобально - раз і назавжди вирішити проблему боргу для майбутніх поколінь українців.

Інакше цей зашморг затягуватиметься на шиї дітей, онуків і правнуків, а на ногах економіки будуть такі гирі, що не дадуть їй змоги динамічно розвиватися.

Історичне вікно можливостей у нас є лише на період повномасштабної війни.

Потім воно закриється, як уже закривалося наприкінці 2015-го року.