До вступу в ЄС Україна має завершити переговорний процес та перейти до ратифікаційного етапу. Про це пише Антон Кучухідзе, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. З текстом статті можна ознайомитися нижче.
Коли у червні 2022 року Україна отримала статус кандидата у члени ЄС, це породило сподівання великої частини українців на те, що «ось-ось, не сьогодні-завтра» країна швидко та беззаперечно стане країною-членом європейської спільноти. Проте й набуття кандидатського статусу, і подальше членство в Євросоюзі – це наслідок тривалої та кропіткої роботи дипломатів, політиків, експертів тощо. Їхня діяльність переважно непомітна для широкого загалу, але саме вона наближує Україну до ЄС. Вже «сьогодні-завтра» стати членом Євросоюзу неможливо, оскільки є певні процедури та кроки, які мають виконати всі країни-кандидати.
Так, Україна абсолютно заслужено очікує на відкриття процесу перемовин щодо членства в Європейському Союзі.
По-перше, Україна – щит Європи. По-друге – Україна виконує більшість зобов’язань. По-третє, є нарешті політичний консенсус у самій Європі щодо розширення завдяки Україні, адже, по суті, Україна стала східним флангом НАТО і захисником європейських цінностей на всьому континенті. Саме Україна стримала російську навалу, яка мала потім іти на Польщу, країни Балтії, Центральної та Східної Європи.
Як нещодавно заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на брифінгу в Брюсселі, Україна виконала понад 90% рекомендацій, висунутих ЄК разом із наданням Україні кандидатського статусу. А за день до її заяви Президент України Володимир Зеленський пообіцяв, що Україна стане членом Європейського Союзу, вказав на наявні успіхи у виконанні вимог ЄС щодо вступу та визнав, що потрібно більше працювати, щоб країна «адаптувалася до стандартів ЄС».
Які вимоги має виконати країна-кандидат
Нагадаю, що після набуття статусу країни-кандидата Україна отримала рекомендації від Єврокомісії щодо потрібних кроків на шляху до повноправного членства у ЄС та виконання низки правових, політичних та економічних вимог, які є обов’язковими для кандидатів.
Серед політично-правових рекомендацій варто зупинитись на наступних.
Ухвалення та імплементація законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включно з процесом попереднього відбору на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.
Завершення перевірки доброчесності кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя Радою з питань етики та відбір кандидата для формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на найвищому рівні, шляхом проведення проактивних та ефективних розслідувань, а також переконливої історії судових переслідувань та засуджень; завершення призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом затвердження визначеного переможця конкурсу, а також започаткування та завершення процесу відбору та призначення нового Директора Національного антикорупційного бюро України.
Забезпечення відповідності законодавства у сфері протидії відмиванню коштів стандартам Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); ухвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору як частини безпекового середовища України.
Імплементація антиолігархічного закону для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя (це має бути зроблено в юридично обґрунтований спосіб, зважаючи на майбутній висновок Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства).
Пожвавлення боротьби з впливом на громадську думку різних недоброчинних зацікавлених сторін шляхом ухвалення закону про медіа, який узгоджує українське законодавство з директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та розширює повноваження незалежного медіарегулятора.
Завершення реформи правової бази для національних меншин та ухвалення ефективних механізмів її імплементації (відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії).
Щодо економічних критеріїв, то Україна для набуття членства має:
гарантувати стале та безперешкодне функціонування механізмів ринкової економіки;
продемонструвати здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС;
продемонструвати в повному обсязі виконання всіх зобов’язань, що закріплені в Угоді про Асоціацію з ЄС та Угоді про глибоку та всеосяжну Зону вільної торгівлі та їх впровадження.
Нагадаю, що загалом можливість приєднання до ЄС нового члена чітко визначена в Статті 49 Договору про ЄС і норми цієї статті передбачають лише два критерії членства в Союзі.
Географічний – держава, що претендує на членство, має бути європейською.
Ціннісний (або політичний) – вона має поважати і дотримуватися цінностей, на яких ґрунтується ЄС (поширювати в межах усієї Спільноти гармонійний, збалансований і стабільний розвиток економічної діяльності, високий рівень зайнятості й соціального захисту, рівність жінок і чоловіків, стабільне та безінфляційне зростання, високий рівень конкурентоспроможності й конвергенції економічних показників, високий рівень захисту й поліпшення стану довкілля, підвищення рівня та якості життя, економічну й соціальну згуртованість та солідарність держав-членів).
Проте ця сама 49 стаття надає Європейській Раді право розширювати або додавати нові умови членства. У такий спосіб, зокрема, були розроблені так звані Копенгагенські критерії членства, ухвалені Європейською Радою в Копенгагені в червні 1993 для держав-кандидатів із Центральної та Східної Європи. Вони визначали потребу для пошукачів членства дотримуватись наступних вимог та гарантувати їх виконання:
стабільність інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу і захист меншин (політичний критерій);
наявність ринкової економіки, а також здатність протистояти конкурентному тиску й ринковим силам у межах ЄС (економічний критерій);
спроможність взяти зобов’язання щодо членства, включаючи відданість цілям політичного, економічного та валютного союзу (правовий критерій).
Щодо самого процесу приєднання, то він відбувається в чотири основні етапи:
1) аплікаційний – подання заявки на вступ;
2) оцінювальний – розгляд заявки та прийняття позитивного рішення;
3) переговорний – проведення переговорів із державою-кандидаткою;
4) ратифікаційний – підписання договору про вступ та набрання ним чинності.
Україна наразі перебуває на початку третього етапу. Тож, до вступу в ЄС ми маємо завершити переговорний процес та перейти до ратифікаційного. Перестрибнути через етап не вийде. Тож, наберімось терпіння та виваженості.
Джерело: "The Gaze"
Comments